Василь СИМОНЕНКО
НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "хайль" охриплими басами
І "Ще не вмерла…" голосно ревли.
Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров'ю "ненька Україна"
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись "москалі".
Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла Україна
І не умре!
Для тех, кому сложновато
НЕ ПОГИБЛА УКРАИНА
Я вас встречал в годину лихолетий,
Когда огней кровавых языки
Метались от земли и до созвездий,
Моторы рвали небо на куски
Тогда вас люди называли псами,
Лизали немцам ноги, холуи,
Кричали «хайль» охрипшими басами
И "Ще не вмерла…" – голоса рвали (1)
Где вы прошли – там пустошь и руины
И трупы не вмещались в горла ям,
Плевалась кровью "нэнька Украина"
И в ваши морды, и хозяевам
Ее давно пропили бы, небогу,
И нас по всей земле распродали,
Когда б тогда Украйне на подмогу
С востока не вернулись «москали»
Теперь опять, связавши вместе кости,
Торгуете поштучно и в куле
И новых палачей зовете в гости
На сало украинское и хлеб
Вы будете слоняться по чужбинам
Пока вас черт к себе не заберет
И знайте – «ще не вмерла Украина»
И не умрет!